Досвід роботи

АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ОПРАЦЮВАННЯ ТЕМ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ

Одне з провідних місць у формуванні особистості належить читанню. Адже саме читання є невичерпним джерелом знань, духовного, емоційного, розумового розвитку людини. Тому навчання дітей читати, формування в них стійкого інтересу до цього виду діяльності було і залишається важливим завданням початкової школи. Для його успішного розв’язання вчителю необхідно чітко усвідомлювати психологічні особливості цього процесу.
За своєю природою читання – один із видів мовленнєвої діяльності, разом зі слуханням, говорінням, письмом.
Основою навчальних предметів є програма, за якою ми працюємо.
Діти приходять до школи з різним рівнем підготовленості і тому виникає велика складність в оцінюванні учнів у звичайному класі.
Тому, проаналізувавши цю ситуацію, я прийшла до висновку, що особистісно розвивальна спрямованість освіти неможлива без диференційованого навчання. Найбільш гуманною і доступною у звичайному класі є диференціація, яка спрямована як на реабілітацію відстаючих у навчанні, на стимулювання їхньої навчально- пізнавальної діяльності.
Зацікавившись цією проблемою, я почала аналізувати науково- методичну літературу, для того щоб чітко усвідомити суть внутрішньо класної диференціації. Я уважно розглянула всі таблиці, схеми з наведеними прикладами.
Опрацювавши такі роботи, як « Путисовершенствованиятехникичтенияшкольников» Федоренко І. Г. і « Удосконалення темпу читання молодших школярів» Іванової Л. І. та інші, можна зробити перші висновки й сказати , що інтерактивні методи сприяють розвитку навчальних можливостей, як найсильніших, так і найслабших учнів.
Завдяки самостійності дитина навчається керувати своїм мисленням. Працюючи над даною темою, я зрозуміла наскільки близько вона торкається проблем розвитку мислення молодших школярів. З цією метою я ознайомилася з роботою І. З.Посталовського « Обучение чтению от начального до динамического» Після чого я зробила висновок, що під час роботи на уроках читання найкраще використовувати таблиці та картки з упередженням під час читання.
Аналізуючи роботу « Система вправ розвитку навичок швидкого читання» І. П. Пальченко, я зрозуміла, що для того щоб спланований матеріал носив не тільки навчальний характер, але й розвиваючий,необхідно правильно організувати діяльність дітей.
Використовуючи інтерактивні методи навчання потрібно вміти правильно підбирати індивідуальні завдання.
Педагогіка індивідуального підходу має на увазі не пристосування мети і змісту навчання до окремих учнів, а вибір методів навчання з урахування вікових особливостей і здібностей дітей.
Дуже цікавий матеріал наданий в роботі « Швидкочитання для першокласників» Є. Г. Сарапулової. У роботі подана система вправ з удосконалення техніки читання. Тренувальні вправи складено відповідно до «Державних стандартів початкової школи». Усі вправи поступово ведуть учнів від утворювальної діяльності до творчої.
Також в своїй роботі застосовую ігрові моменти. І це надає змогу в першу чергу розвивати інтерес до більш заглибленого вивчення певного предмету,вдосконалювати навички самоконтролю, самокритики, розвивати логічне мислення.
Кожен з нас незалежно від віку, статі і професії, обов’язково є ще й читачем. Цією «професією» ми оволодіваємо з віку немовляти, чуючи голос матері, що читає нам казки. І не забуваємо її основ ніколи, хоча б нам довелося змінювати сферу діяльності чи місце роботи.
В оволодінні навичкою читання людина проходить кілька етапів. Перші з них здебільшого стихійні і з боку дитини, яка підсвідомо регулює цей процес за власною потребою, і з боку дорослого, що намагається задовольнити цю потребу.
Опанування нового виду діяльності відбувається швидко, якщо у дитини є бажання читати. Тоді оволодіння « професією» читача не потребує ні спонукання, ні штучного прискорення, лише спільних занять дорослого з дитиною.
Уже в школі, починаючи з періоду навчання грамоти, настає етап керованого оволодіння навичкою. Учитель щоденно працює над успішним формуванням навички швидкого свідомого читання у молодших школярів.
Усі вправи для вдосконалення техніки читання молодших школярів мають бути підпорядковані загальній дидактичній меті і повинні враховувати вікові особливості дітей.
Виходячи з дидактичних вимог, система вправ має:

- відповідати змісту програми з читання ;

- забезпечувати формування техніки читання;

- позитивно впливати на мотиваційну сферу учнів, прищеплювати любов до читання, рідного слова;

- бути оптимально складною і водночас посильною для виконання;

- ґрунтуватися на принципах науковості, доступності, систематичності й послідовності, наступності й перспективності.
Працюючи над розвитком навички читання, учитель постійно має спиратися на ті психічні якості, які забезпечують формування читацьких умінь. Так, правильність читання формується за наявності в дитини навичок нормативної звуковимови, здатності до злиття складів, слів, речень, умінь переставляти й додавати звуки, склади, слова.
Щоб удосконалити ці навички, використовується така система вправ:

- для розвитку правильної орфоепічної вимови;

- для подолання заміни, пропусків букв у словах.

Підвищенню швидкості читання сприяє розвиток у дитини зорового сприйняття, процесів мислення, памяті, уваги. Для цього варто використовувати таку систему вправ:

- для розширення кута зору;

- для розвитку артикуляції й дихання;

- для подолання барєру промовляння;

- для розвитку антиципації;

- для активізації мислення;

- для розвитку памяті;

- для розвитку уваги;

- для подолання регресій під час читання.

На виразність читання впливає ритмічне диханна під час читання, дикції, правильний темп, уміння користуватися логічним наголосом. Щоб досягти цього, потрібно використовувати таку систему вправ:

- для розвитку навичок техніки мовлення;

- для розвитку навичок логіки мовлення;

- для розвитку навичок емоційно-образної виразності, формування свідомого читання передбачає розвиток у дітей уяви в процесі читання, емоційного чуття тексту, уміння виділяти його основну думку. Система вправ для розвитку усвідомлення прочитаного має бути такою:

- для розуміння окремих слів, словосполучень;

- для усвідомлення зв’язних висловлювань, логічних зв’язків у тексті.

- Творча робота.

Дані вправи мають бути взвємопов’язаними і взвємозумов-леними в системі уроку. Прищеплення вміння читати правильно, швидко, виразно і свідомо здійснюється на кожному уроці читання , оскільки важко уявити урок, який би був присвячений тільки роботі над виробленням однієї якості читання.
Лише комплексне і систематичне використання вправ дає змогу сформувати повноцінну навичку читання у молодших школярів. Тому, готуючись до уроку, учитель має побудувати його зміст таким чином, щоб техніка читання формувалася на кожному з його етапів, упродовж опрацювання літературного твору.
Крім уже загаданих методичних прийомів, спрямованих на формування навички читання, можна визначити й такі:

- виділення на кожному уроці читання часу для читання вголос ( пошепки) і мовчки; п’ятихвилинки самостійного читання пошепки на початку уроків читання, малювання, праці;

- щоденні вправи зі скоромовками, які сприяють тренування пам’яті, чіткості та швидкості читання;

- самостійне перше причитування тексту учнями;

- стеження за текстом підручника, а не лише слухання , коли читає вчитель;

- щоденне оцінювання виконання домашнього завдання;

- використання вправ на вміння швидко орієнтуватися в тексті, наприклад: знайти відповідні на склад ні запитання, дібрати слова на певну орфограму, визначити, скільки разів на сторінці повторюється те чи інше слово;

- широке застосування ігор, кросвордів, що потребують вміння читати.

- Щомісячне звітування учнів про прочитані книжки.